Почнемо із земельного права. Ця галузь юриспруденції встановлює та забезпечує дотримання норм відносин, пов’язаних із використанням землі як важливого ресурсу. Крім безпосередньо землеволодіння, воно зачіпає окремі аспекти сімейного, контрактного, адміністративного та процесуального права. Таким чином, формулюються положення про права, а також обов’язки власників, орендарів та користувачів земельних ділянок; формується порядок придбання, використання та розпорядження земельними ресурсами. Земельне право необхідне для забезпечення раціонального використання землі, охорони довкілля та розвитку сільського господарства. В Україні це особливо актуально у зв’язку з необхідністю збереження родючих земель та сталого сільського господарства.

Житлове право є ще однією важливою галуззю, яка регулює відносини, пов’язані із житловим забезпеченням громадян. Ця сфера законодавства охоплює норми щодо придбання, користування та розпорядження житловими приміщеннями. Отже, регламентуються права та обов’язки власників житла, наймачів та орендарів, а також відносини між ними. В Україні зазначена галузь юриспруденції відіграє важливу роль у забезпеченні житлової безпеки населення, підтримці доступності житла та захисті прав власності на житло.

Наступний пункт статті, а саме спадкове право, є невід’ємною частиною правової системи, регулюючи порядок передачі та отримання спадщини. Ця сфера законодавства встановлює правила успадкування майна, визначає права та обов’язки спадкоємців, а також диктує порядок вирішення суперечок, що виникають у процесі спадкування. Тобто можна говорити про те, що цей підрозділ цивільного законодавства виконує функцію забезпечення порядку та справедливості у передачі майна, яке належало особі, її спадкоємцям після смерті колишнього власника. В Україні ця сфера законодавства сприяє збереженню сімейного достатку, зміцненню інституту спадщини, захисту майнових інтересів претендентів та підтримці стабільності у сімейних відносинах.

Резюмуючи все вищенаписане, ми бачимо, що всі зазначені юридичні розділи відіграють ключову роль у забезпеченні правопорядку, захисті прав громадян та забезпеченні стабільності у різних сферах суспільних відносин в Україні. Важливо дотримуватись законів і норм цих областей права, щоб забезпечити справедливість, законність та стійкість правового режиму в країні.

Якщо Вам стало відомо, що кредитор звернувся з позовом до суду аби стягнути із Вас борг, то не зважаючи на те, що Ви знаходитесь поза межами країни  –  потрібно брати участь у процесі. Програма мінімум  –  підготувати та направити в суд відзив на позовну заяву. Зрозуміло, що це не завжди зручно робити, перебуваючи за кордоном. Тому, краще якщо цим займеться адвокат по кредитам. Він не тільки підготує відзив, а й допоможе сформувати правову позицію захисту від часто завищених вимог кредитора.

Поширеними є випадки, коли виконавчі провадження по кредитам відкриваються не на підставі рішення суду, а на підставі виконавчого напису. В такому разі, позичальнику потрібно такий напис оскаржувати, а не оплачувати. Чому так?

• Виконавчий напис може бути вчинений в межах 3 років після закінчення строку кредитування. Якщо це правило порушене  –  напис можна визнати таким, що не підлягає виконанню.
• Відповідно до закону, нотаріус може вчиняти виконавчий напис тільки на тих кредитних договорах, які були посвідчені нотаріально в момент укладення. Коли ми говоримо про кредити в МФО, борги по кредитним картам або банківські споживчі кредити  –  то зрозуміло, що під час їх отримання ніхто в нотаріуса договір не посвідчував, а отже й підстави для винесення виконавчого напису не було. Адвокат по кредитам допоможе оскаржити такий напис і навіть повернути кошти, які виконавець встиг списати з Ваших рахунків.
• Під час вчинення напису, позичальника ніхто не питає чи згоден він із розміром боргу. Якщо такий розмір є спірним, це може стати підставою для скасування нотаріальної дії. 

Важливо: якщо розпочалося виконавче провадження по кредитному боргу, то платити напряму кредитору чи колектору дуже ризиковано. В такому разі потрібно або здійснювати всі оплати виключно на рахунок виконавця або оскаржувати виконавчий напис нотаріуса чи судове рішення.