Насамперед це бармбрек – хліб з додаванням фруктової суміші, яку попередньо замочують у коктейлі з віскі, чаю та лимонного соку зі спеціями. У виробі прийнято запікати фігурки-символи, що передбачають долю наступного року: каблучку (швидке весілля), монету (багатство), шматочок тканини (бідність чи неприємності), сірник (розлад у сім’ї).

Колканнон – картопляне пюре з цибулею та капустою калі або білокачанною. Для того, щоб пюре вийшло особливо ароматним, молоко для заправки кип’ятять з лавровим листом. Подається як гарнір до запеченої грудинки, сосисок та інших м’ясних страв. Можна також додати фігурки, як до бармбреку. Раніше у незаміжніх дівчат було прийнято першу та останню ложку колканнона зі своєї тарілки помістити в носок та повісити його на двері. Чоловік, який увійде до будинку першим, мав стати нареченим.

На десерт можна приготувати гарбузовий пиріг, а якщо на це немає часу, то виручать яблука в шоколаді або карамелі: плоди (цілі або порізані часточками) насаджують на шпажки та занурюють у розтоплену солодку масу, а потім прикрашають крихтою печива, маршмеллоу, кокосовою стружкою, горішками тощо.

Що стосується стилізованого частування, тут у принципі основне не технологія приготування, а фантазія при оформленні: за основу можна взяти звичний рецепт, а іноді навіть готові продукти. Ось деякі ідеї:

Закуска “Гніздо з тухлими яйцями”. Яйця слід відварити, охолодити, а потім розбити шкаралупу, але не чистити, а занурити у відвар чорноплідної горобини або кавовий розчин і дати покипіти ще кілька хвилин: так отримуємо темні розводи, колір яких залежить від інтенсивності розчину. Далі яйця чистимо, розрізаємо вздовж навпіл, виймаємо жовток, змішуємо його з нарізаним філе оселедця, заправляємо майонезом, начиняємо сумішшю білки та скріплюємо їх назад в ціле яйце. На листя салату (краще темного), кладемо ложку майонезу, додаємо трохи бальзамічного оцту та викладаємо закуску. Додатково можна прикрасити вирізаними з оселедця черв’ячками.

Можна зробити тарталетки або знову-таки фаршировані яйця з начинкою та прикрасити їх павуками, вирізаними з маслин: половинка маслини зображує тулуб, другу розрізаємо на 8 смужок-лапок.

У якості основної страви можна подати “Засмажену руку”: знадобиться фарш як для котлет, його викладаємо на деко і формуємо кисть. Вставляємо в основу невелику цибулину (для створення видимості кістки), нігті можна вирізати з цибулі або використати мигдаль. Відправляємо в розігріту до 200 ° С духовку на 20 хвилин, змащуємо сумішшю яйця з кетчупом і знову ставимо в духовку ще на 10 хвилин.

Можна приготувати самостійно (або використати готові) гамбургери та прикрасити їх: вставити зуби з мигдалю або арахісу, зробити очі з майонезу та оливок та щедро полити кетчупом.

На солодке можна подати печиво “Відьмині пальці”: з тіста робимо пальчики, з анатомічними подробицями на кшталт фаланг і зморшок (просто прокресліть невеликі виїмки зубочисткою), робимо поглиблення – нігтьову лунку – вставляємо нігті з половинок мигдалю, вздовж “кутикули” наносимо джем і випікаємо.

Якщо не хочеться вовтузитися з тестом, можна обійтися печивом. Половини волоського горіха макаємо в розтоплений білий шоколад, викладаємо на готове кругле печиво, поливаємо малиновим або полуничним сиропом. Десерт “Мізки” готовий.

А, чому все ж таки гарбуз. Тут все зрозуміло – іммігранти з Ірландії перебралися в Америку (в якій і виростав цей плід), привезли свої традиції, свята, легенди. Виявилося, що світильник із гарбуза вирізати простіше, ніж із ріпи, та й виглядає яскравіше.

У цей час потрібно було захистити себе, своїх близьких, житло та господарство від злих духів. Я раніше писала про деякі способи на кшталт маскараду та прикраси житла. Крім цього слід було розмістити за порогом приношення у вигляді їжі, окропити тварин святою водою, а щоб убезпечити малюків, потрібно було розташувати в узголів’ї ліжечка вівсяне борошно, згоріле вугілля з вогнища, сіль або залізо. Над вхідними дверима вішали особливий оберег – Паршел – його робили із схрещених паличок, скріплених пшеничними стеблами.

Подібно до слов’янської традиції входити у Новий рік без боргів, у ірландців існує свій аналог: перед Днем Усіх Святих необхідно розрахуватися з кредиторами, сплатити ренту, видати заробітну плату найманим співробітникам тощо. Є навіть таке прислів’я: “На Хелловін весь у боргах”. У фермерів важливим етапом була підготовка худоби та врожаю до майбутньої зими.

Згідно з давнім повір’ям, духи померлих могли вселятися в тіла безпритульних, тому, якщо у двері постукав представник цього стану, його слід пригостити, щоб задобрити можливу примару (категорично не можна було відмовляти у допомозі чи їжі). Цей звичай трансформувався в улюблену дитячу забаву ходити по окрузі й отримувати солодощі або відкуп, вбравшись у костюми різних надприродних істот або улюблених персонажів.

Якщо вірити прикметам, погань може використовувати різні вмістилища, щоб потрапити до людської обителі. Наприклад, кішку, особливо чорну – тому забобони не рекомендують пускати цих тварин у будинок, а тим більше дозволяти їм там ночувати. Забута на ніч на мотузці для сушіння білизна віщувала повторне прання – за цей час у ній могли завестися демони. Велике скупчення духів знаменували і свічки, що постійно гасли в приміщенні. Кажани і павуки в будинку могли означати, що хтось із родичів, що спочили, зараз знаходиться поруч, тому їх заборонялося вбивати. А кажан, що нарізує кола навколо будинку, віщував його мешканцям гарний урожай.

Святкування також супроводжувалися багаттями (зараз їх замінили гірлянди, а у великих містах феєрверки), святковими ходами, гуляннями, танцями, іграми та ворожіннями. Оскільки одним із найпопулярніших хеллоуїнських плодів було яблуко, воно часто використовувалося у забавах. Наприклад, потрібно було зубами витягнути фрукт із миски з водою або спробувати відкусити шматочок без допомоги рук від яблука, прив’язаного на мотузці.

Популярні були ворожіння, переважно на суджених:

• потрібно очистити яблуко так, щоб знята шкірка утворила одну довгу смужку. Її слід було кинути через плече та подивитися, у формі якої літери вона приземлиться: з неї і починатиметься ім’я другої половинки;
• а за допомогою цього способу можна було побачити того, хто призначений долею: з’їсти солону вівсянку (або просто дрібку солі) та лягти спати. Уві сні майбутній чоловік або дружина з’являться, щоб піднести води;
• або можна було дивитися в дзеркало в темній кімнаті – там мало з’явитися обличчя того, хто стане чоловіком дівчини. Якщо ж у відображенні матеріалізується череп, ворожці не судилося дожити до заміжжя;
• ще випікали фруктовий хліб бармбрек, в який поміщали всякі об’єкти, а далі кому що дістанеться в порції, то на людину й чекає: монета обіцяла достаток, а горох, навпаки, бідність; каблучка передвіщала швидке весілля (протягом року), тому, кому дістався наперсток, доведеться провести життя неодруженим; а якщо випадає човен, це означало майбутню подорож.

Отже, прабатьком Хелловіну було кельтське свято Самайн (але взагалі правильно це слово читається як “сАунь”). Якщо що, то з ірландської таким чином перекладається назва місяця листопад. Є різні версії щодо дати святкування у кельтів, проте у сучасному вигляді воно випадає в ніч з 31 жовтня на 1 листопада (а 2 листопада – поминальний день, коли прийнято віддати данину пам’яті померлим). Багато джерел пишуть, що це прощання з літом, але я тут живу вже півтора року (тобто це буде мій другий Хелловін на його історичній батьківщині) і з літом тут попрощалися ще в липні (але з надією, що воно буде все ж таки відвідувати Смарагдовий острів хоч ненадовго). Скоріше, так було у стародавніх кельтів, у яких рік ділився на 2 фази: літо (що символізує життя) та зиму (що уособлює смерть). У їхніх нащадків цей день знаменує перехід до зими і, згідно з повір’ями, у цей час межа між світом живих та обителью мертвих стає настільки тонкою, що покійні можуть відвідати нас. І не тільки вони – крізь витончену грань можуть проникнути і злі духи, і привиди, які не знайшли спокою і шукають винних у своїй передчасній смерті. Кельти вірили, що ті близькі, яких вони втратили за минулий рік, цього дня приходять відвідати своїх рідних та свої домівки. За однією з версій саме звідси взялася традиція прикрашати своє житло гарбузом, що світиться – щоб духи померлих змогли знайти шлях додому та розділити святкову трапезу з родиною. Щоправда, за часів зародження цього ритуалу гарбуз до Європи ще не завезли, тож це була ріпа, картопля, буряк чи турнепс. А інша легенда (про неї та інші супутні традиції я напишу окремо, не хочу вас перевантажувати надто розлогими статтями) розповідає про забулдигу Джека, якому вдалося обдурити диявола (двічі!), і після смерті шлях у пекло для нього був замовлений, а на рай він не заслужив. Так він і бродив по землі, освітлюючи собі дорогу ріпою з підкинутим чортом вугіллям, щоб простіше було блукати. Ну а гарбуз став символом Дня Усіх Святих за участю заповзятливих фермерів зі США, які відразу взяли в обіг ідею створювати світильники з коренеплодів. Ну чи вони це й раніше робили, але тепер це було пов’язане з конкретною датою. 

Ще вважалося, що мертві спробують забрати тих, хто живе, у свій світ, і цим пояснюється звичай вбиратися в надприродні істоти – це мало заплутати духів і перешкодити їм вкрасти тих, хто ще живий. Ну а згодом цю традицію теж монетизували: діти в маскарадних костюмах стали стукати в сусідські будинки з фразами “Trik or trak” (“Гидота чи насолода”), “Treat or trick” (“Пригости, інакше пошкодуєш”) або знайоме нам “Гаманець чи життя”.

Свято в тому вигляді, в якому воно знайоме нам зараз, виникло зі спроб християнства викорінити язичницькі обряди. Однак ці вірування виявилися настільки сильними, що одна віра наклалася на іншу з наступним симбіозом традицій святкування.

За моїми спостереженнями, готуватися до Самайну починають уже в серпні – літо закінчилося, осінь теж надовго не затримається (та й інших масштабних свят поки не передбачається), отже, скоро зима, а саме час викладати на прилавки хеллоуїнську атрибутику. Я днями була в Лімериці – там уже одягаються в костюми. На вулицях міста повно зомбі, вампірів та іншого нежиті. А будинки іноді зустрічаються такі ошатні, ніби там функціонує повноцінна хеллоуїнська крамниця. У спеціалізованих точках асортимент вражає (бюджетні аналоги можна знайти в деяких магазинах товарів для дому). Так, можна купити прості атрибути, окремі деталі образу або повноцінний костюм та різноманітний декор для дому. А які там механізовані фігури – спочатку здалося, що це переодягнені люди, настільки вони були реалістичними.