Мешканці державного житла, які планують подорож між цими датами, можуть здійснювати це без повідомлення UCTAT. Водночас ті, хто проживає у модульному житлі під керівництвом Tuath Housing, повинні надіслати повідомлення про відсутність на електронну адресу: environmentals@tuathhousing.ie. У листі слід вказати адресу проживання та період відсутності.

Для перебування поза визначеними датами (до 23 грудня чи після 8 січня 2025 року) необхідно подати запит на дозвіл у стандартному порядку. Винятки можливі лише для тих, хто має спеціальне погодження на додаткову відсутність або офіційно відмовився від житла.

Ці правила не поширюються на BOTP, які перебувають у 90-денних центрах розміщення (DAC) – для них діють окремі положення. Вони також не стосуються осіб, що оплачують житло самостійно, або власників закладеного житла, які можуть подорожувати на свій розсуд. Несанкціонована відсутність у звичайному чи модульному житлі, наданому державою або Tuath Housing, може спричинити відмову UCTAT у подальшому житловому забезпеченні. Особам, які відхилили житлову пропозицію, не буде надано альтернативного варіанту від держави.

Батьки або законні опікуни залишаються відповідальними за неповнолітніх дітей під їхнім наглядом. Діти не можуть залишатися в приміщенні без супроводу дорослих. Також на період відсутності особи самостійно відповідають за залишені особисті речі.

Офіційна інформація доступна за посиланням.

Важливе повідомлення:

Якщо ви отримуєте допомогу з доходу від Департаменту соціального захисту, необхідно повідомити їх про свою відсутність до поїздки. Це можна зробити у місцевому центрі Intreo або у відділенні (див. перелік центрів). Після повернення зверніться до центру Intreo для повідомлення про своє повернення.

Інформацію про виїзд за кордон під час отримання соціальних виплат можна знайти на сайті.

Для тих, хто отримує щотижневу допомогу BOTP (38,80 євро на тиждень), слід повідомити про відсутність через електронну пошту BOTP@welfare.ie до поїздки та поінформувати про повернення після прибуття. Також рекомендується зберігати проїзні документи, оскільки їх можуть запросити в центрі Intreo.

Період Різдва триває кілька днів (зі Святвечора, 24 грудня, до Водохреща, 6 січня) та доповнюється супутніми святами.

Вчора, як з’ясувалося, молодь грала у популярну гру “12 пабів”. Так нам сказала ірландка, яка працює у місцевому овочевому магазині. Цікава забава, правда, ми дивувалися, як у неї грати тут – у нас їх всього 5 (або не всього, на 880-то людей населення), ну і ще один у селі в 2 км. Виявляється, на автомобілі їздять з міста в місто, відвідуючи заклади, які трапляються шляхом. Загалом, 23 грудня потрібно бути обережнішими на дорогах. А суть розваги в тому, щоб випити по одному наперед визначеному напою в кожному з 12 пабів, при цьому в кожному дотримуючись своїх правил, наприклад, не розмовляти, пити стоячи або тримати келих у незвичній руці, говорити з акцентом, не називати один одного по імені тощо, залежно від фантазії учасників. При цьому бажано одягнути максимально безглуздий одяг, але з атрибутикою, що відповідає торжеству, – дзвониками, шапкою Санти, светром з оленями.

З сьогоднішнього вечора (24 грудня) майже вся країна буде вихідною, про це я писала вчора. На підвіконнях, розташованих під найбільшим у будинку вікном, запаляться свічки, які не згаснуть до ранку. Та що там у помешканні звичайних громадян, цей звичай дотримується навіть у президентському палаці. Зараз він має кілька призначень: вшанувати Пресвяту Богородицю та нагодувати нужденних, подавши їм знак, що в цьому будинку з ними готові розділити трапезу. А до 1920 року було ще одне, продиктоване боротьбою проти споконвічних спроб Британії насадити англійську культуру, придушуючи ірландську. У ті часи католицизм був під забороною – єдино правильною релігією було оголошено англіканство. Відповідно, проводити католицькі служби й особливо різдвяні меси не дозволялося. Свічка символізувала запрошення до будинку священика для святкового богослужіння у приватному порядку. Зараз у цьому немає потреби і кожен охочий може відвідати публічну різдвяну службу у церкві.

Безпосередньо святкування Різдва відбувається 25 грудня, ранок починається з розпакування подарунків, а ближче до вечора сім’я збирається разом, щоб провести цей день у товаристві найближчих людей за святковим столом. Кажуть, навіть Дублін порожніє, бо мешканці столиці, які приїхали з провінцій, повертаються до батьківського дому.

Крім того, особливо стійкі до холоду роблять різдвяний заплив. Просто купаються в Атлантичному океані або стрибають у воду, взявшись за руки. Костюм Санти або хоча б аксесуари у відповідній святу колірній гамі вітаються. Найпопулярніше місце для цього – 40 foot у Дубліні, але й інші пляжі теж переповнені. Нерідко ці екстремальні водні процедури відбуваються у форматі благодійної акції.

26 грудня відзначається День Святого Стефана. Раніше, ще в друїдську епоху, було прийнято забити до смерті кропивника, потім наколоти нещасну маленьку пташку на жердину та ходити з бездиханною тушкою з будинку в будинок, щоб отримати пожертву. При цьому процесія вбиралася у власноруч зроблене вбрання та співала такий куплет:

“The wren, the wren, the king of all birds

on St.Stephen’s Day was caught in the furze”

(У перекладі “Кропивник, король всіх птахів, у день святого Стефана заплутався в чагарнику”).

Звалася така хода Wren Boys Procession. Подекуди вона ще проводиться, але, на щастя, вже без жертвоприношень, у якості благодійних парадів. А ще цього дня прийнято наносити візити родичам та друзям.

Замикає низку свят Хрещення, яке припадає на 6 січня. Воно ще називається малим чи жіночим Різдвом. Традиційно з жінок знімалися домашні обов’язки, вони йшли відпочивати в компанії подруг, переклавши свій клопіт по дому на чоловіка: саме йому доводилося на день взяти на себе приготування їжі, виховання дітей та інші побутові турботи. Також потрібно було розібрати ялинку: до Хрещення не рекомендувалося це робити – погана прикмета.

Підготовка починається задовго до заповітної дати, а сам офіційний святковий сезон вважається відкритим із моменту, коли запалюються різдвяні вогні. Наприклад, цього року знакова подія сталася ще 16 листопада на Графтон-стріт у Дубліні біля кафе Bewley’s (а я дивувалася, що до сина у школу Санта приходив 30 листопада). Вся країна перетворюється і навіть невеликі села виглядають дуже ошатно за рахунок рясної ілюмінації. До речі, у маленьких містах та селах навіть трапляються конкурси, де сусіди виборюють титул творця найкрасивішого різдвяного декору. Приблизно рік тому ми їздили на перегляд будинку, в якому зараз мешкаємо, від нашого минулого місця проживання їхати близько 65 км. По дорозі зустрічалися містечка, селища та окремі особняки – знаєте, стоїть будинок і навколо поля та ліси на пару кілометрів. Ось вони виглядають особливо атмосферно – невисокі, з панорамними вікнами та безліччю гірлянд: дуже нагадує казкові хатинки. 

У містах проходять ярмарки, на яких можна придбати сувенірну продукцію, всякі смаколики чи просто поласувати чимось смачненьким, приготованим прямо тут, у вуличному наметі. Відкриваються ковзанки, вуличні атракціони, все світиться. Ось ці вогники, аромати, суспільний настрій створюють те особливе почуття передчуття майбутнього свята, мабуть, родом з дитинства.

Різдвяні дерева – окрема тема. Навіть у нас у селі привезли та прикрасили кілька живих ялинок на площі та додатково встановили пару штучних металевих конструкцій із відповідним силуетом.

Нещодавно мені потрапила на очі замітка, що цього року попит на натуральні ялинки ризикує перевищити пропозицію. Воно й не дивно – у деяких наших сусідів у кожній кімнаті по деревцю.

Але не лише ялина – символ свята. Тут ще популярні Christmas plant (молочай найпрекрасніший або пуансетія) та гостролист (він же падуб). До речі, саме в Ірландії зародився звичай декорувати вхідні двері вінком з гостролиста, а пізніше ця традиція поширилася світом, завойовуючи серця мешканців різних країн. Бюджетно, але при цьому естетично, а якщо вірити прикметі, що більше на гілці цієї рослини ягід, то більш вдалим буде наступний рік. Ми теж хотіли такий віночок повісити, але останнім часом щось дуже вітряно і дощово: або полетить, або покриється пліснявою. Тож вирішили задовольнитися ялинкою. А сьогодні у нас і пуансетія з’явилась – подарунок від власниці будинку.

На Святвечір (увечері 24 грудня) багато ірландців вирушають на месу, а безпосередньо святкування починається 25 грудня. З ранку домочадці (особливо найменші) поспішають побачити, що їм приніс Санта Клаус, а після полудня починається застілля. На стіл прийнято подавати запечену індичку, фаршировану сумішшю сухофруктів та крихт хліба, або гусака, а на гарнір картопля чи інші приготовлені в духовці овочі, брюссельська капуста з беконом, різноманітні закуски. Десерт складається з різдвяного торта та пудингу, який щедро поливають бренді та підпалюють при подачі.

Насамкінець хочу попередити, що в Ірландії заборонено використовувати феєрверки, якщо у вас немає відповідної ліцензії. Подібні шоу караються щонайменше арештом або штрафом, а в особливих випадках і тюремним терміном тривалістю у 5 років.

Також 25.12 діятиме заборона на продаж алкоголю, щоб напевно. На випадок, якщо раптом Вам пощастить десь знайти працюючу торгову точку. Тим, хто не уявляє свята без дзвону келихів, про цей момент теж треба подбати завчасно.

Подібна ситуація і з громадським транспортом: у свята жоден вид курсувати не буде, а повернеться на маршрути з 26.12 за розкладом неділі. Рекомендую заздалегідь уточнювати актуальний розклад на сайті компанії, яка надає послуги.