Минуло 3 дні, тесляр повернувся. Підійшов, оглянув ще раз фронт робіт, почухав задумливо потилицю. Хотіла вийти розпитати його про подальшу долю сходинки, але мене відвернув дзвінок у двері, коли через 5 хвилин я повернулася, його вже не було. Як не було і будь-яких змін.

Наступного дня він приїхав знову, цього разу разом із господарем. Щось там пошуміли хвилин 10, поїхали. Вийшла, подивилася і в мене стався напад істеричного сміху: вони просто розібрали ці сходи. Повністю.

Але через півгодини ми побачили вже знайомий фургон знову. А потім звідти матеріалізувалися майстри, металеві перила, сходи та зварювальний апарат. Тобто вони вирішили не чекати, коли наступна сходинка стане жертвою часу, а поміняти все повністю на якісну та довговічнішу конструкцію. Зізнатись, ми були здивовані – за період життя тут звикли, що послуги виконуються якось поверхнево, головне, щоб було швидко. Тепер зручніше, виглядає сучасніше і абсолютно немає шансів послизнутися – цей момент я особливо оцінила, коли настали заморозки і вся веранда перетворилася на суцільний каток.

Не знаю, можливо, нам дуже пощастило з ленд-леді – дуже чуйна людина, завжди готова допомогти, якщо це в її силах. За умовами контракту ми не можемо вирішувати подібні питання самостійно, лише звертатися до неї. Тому дуже вдячні за те, що вона завжди намагається, щоб проблема була ліквідована оперативно та у кращому вигляді.

Мораль – не варто робити поспішних висновків. Колись і я цьому навчуся, а поки що імпульсивність – наше все.

Другий мій візит був вражаючим: у мене набрякла щока. З незрозумілих причин. На флюс не схоже, зуби не болять, ясна без змін, просто ниючий біль у половині обличчя, шиї, лімфовузлах та за вухами, іноді з прострілами. Довелося йти до медичного центру, хоча б направлення на УЗД попросити. Там мене зустріло стандартне “лікар зараз зайнятий, я запишу вас на таке число”. Через 2 тижні. А мені страшно, а раптом воно за цей час у мозок прорве? Я не хочу бути похованою в чужій країні, я додому планую повернутися. Я ніби і не іпохондрик, але такі пухлини, з якими мені ще не доводилося стикатися, мене лякають. Загалом, поїхала до стоматології, там хоч рентген можна зробити, щоб підтвердити чи виключити джерело проблеми. Виявилося, через недостатньо ретельно запломбований зуб розвинулося інфекційне запалення, єдине рішення, яке тут пропонують – видалення. Довелося погоджуватися. Обійшлося мені це сумнівне “задоволення” у 100 євро. Пізніше я дізналася, що є стоматологічні клініки, які допускають безкоштовне обслуговування власників медичної карти. Сюди входить видалення одного зуба, чищення та 1 найпростіша пломба (з доплатою можна поставити якіснішу). Але, швидше за все, теж доведеться почекати, поки з’явиться у дантиста вільний час. Тож українці зазвичай їздять лікувати зуби додому чи хоча б до Польщі та Туреччини.

А ось синові пощастило більше. Він сильно застудився і ми пішли до лікаря, щоби його послухали. Все-таки коронавірус не спить. Прийшли. Як завжди, мені казали, що зараз нас прийняти не зможуть, можемо вас записати. І тут дитина покашляла. Така паніка почалася! Нас вигнали надвір, через скляні двері сказали обійти з іншого боку і провели через чорний вхід до кабінету. Близько години ми провели в очікуванні, доки знайдеться сміливець, готовий прийняти страшного хворого. Виявилося просто застуда, але лікар розповів про особливості прийому ковидних пацієнтів. В Україні ми звикли, що потрібно прийти до терапевта, який направить робити тест і, якщо буде потрібно, додаткові аналізи. Тут тест необхідно придбати самостійно та приходити вже з результатом.

Окрема тема – профільні фахівці. До них потрапити нелегко і чекати доводиться довго. Я 2 місяці тому попросила сімейного лікаря направити мене на УЗД та консультацію гінеколога, заявку вона прийняла, сказала, що надішлють повідомлення, коли мені там зможуть приділити час. Все ще чекаю. Тому що це виключно для профілактики. Якщо щось справді турбує – краще звернутися до приватної клініки: швидше буде. Так, це платно, але здоров’я дорожче.

Водночас не можу не відзначити, що якість медичної допомоги тут є на високому рівні. Тобто в екстреному випадку є великі шанси, що людину зможуть врятувати. До того ж всі автомобілі швидкої оснащені обладнанням, необхідним для підтримки життєдіяльності до прибуття до лікарні. Основна проблема у нестачі персоналу та місць у госпіталях. Звідси виникають черги: якщо ситуація некритична, то можна чекати кілька місяців або, якщо дозволяють фінанси, лікуватися на платній основі.