Блог

Хелловін, він же Самайн, він же Самхейн – одне з головних ірландських свят

99Переглядів

Ми можемо не відзначати це свято та не знати дату його святкування, але навряд чи в сучасному світі вдасться знайти людину, яка не знає назву Хелловін. Щоправда, багато хто вважав його спадщиною американської культури, адже саме їхні фільми популяризують це карнавальне свято. Я раніше теж так думала, але це помилка. Насправді він зародився саме в Ірландії, але оскільки багато ірландців іммігрували до Штатів, вони привезли туди і свої культурні традиції, які здалися місцевому населенню дуже цікавими та самобутніми, а тому прижилися і зберігаються до цього дня.

Отже, прабатьком Хелловіну було кельтське свято Самайн (але взагалі правильно це слово читається як “сАунь”). Якщо що, то з ірландської таким чином перекладається назва місяця листопад. Є різні версії щодо дати святкування у кельтів, проте у сучасному вигляді воно випадає в ніч з 31 жовтня на 1 листопада (а 2 листопада – поминальний день, коли прийнято віддати данину пам’яті померлим). Багато джерел пишуть, що це прощання з літом, але я тут живу вже півтора року (тобто це буде мій другий Хелловін на його історичній батьківщині) і з літом тут попрощалися ще в липні (але з надією, що воно буде все ж таки відвідувати Смарагдовий острів хоч ненадовго). Скоріше, так було у стародавніх кельтів, у яких рік ділився на 2 фази: літо (що символізує життя) та зиму (що уособлює смерть). У їхніх нащадків цей день знаменує перехід до зими і, згідно з повір’ями, у цей час межа між світом живих та обителью мертвих стає настільки тонкою, що покійні можуть відвідати нас. І не тільки вони – крізь витончену грань можуть проникнути і злі духи, і привиди, які не знайшли спокою і шукають винних у своїй передчасній смерті. Кельти вірили, що ті близькі, яких вони втратили за минулий рік, цього дня приходять відвідати своїх рідних та свої домівки. За однією з версій саме звідси взялася традиція прикрашати своє житло гарбузом, що світиться – щоб духи померлих змогли знайти шлях додому та розділити святкову трапезу з родиною. Щоправда, за часів зародження цього ритуалу гарбуз до Європи ще не завезли, тож це була ріпа, картопля, буряк чи турнепс. А інша легенда (про неї та інші супутні традиції я напишу окремо, не хочу вас перевантажувати надто розлогими статтями) розповідає про забулдигу Джека, якому вдалося обдурити диявола (двічі!), і після смерті шлях у пекло для нього був замовлений, а на рай він не заслужив. Так він і бродив по землі, освітлюючи собі дорогу ріпою з підкинутим чортом вугіллям, щоб простіше було блукати. Ну а гарбуз став символом Дня Усіх Святих за участю заповзятливих фермерів зі США, які відразу взяли в обіг ідею створювати світильники з коренеплодів. Ну чи вони це й раніше робили, але тепер це було пов’язане з конкретною датою. 

Ще вважалося, що мертві спробують забрати тих, хто живе, у свій світ, і цим пояснюється звичай вбиратися в надприродні істоти – це мало заплутати духів і перешкодити їм вкрасти тих, хто ще живий. Ну а згодом цю традицію теж монетизували: діти в маскарадних костюмах стали стукати в сусідські будинки з фразами “Trik or trak” (“Гидота чи насолода”), “Treat or trick” (“Пригости, інакше пошкодуєш”) або знайоме нам “Гаманець чи життя”.

Свято в тому вигляді, в якому воно знайоме нам зараз, виникло зі спроб християнства викорінити язичницькі обряди. Однак ці вірування виявилися настільки сильними, що одна віра наклалася на іншу з наступним симбіозом традицій святкування.

За моїми спостереженнями, готуватися до Самайну починають уже в серпні – літо закінчилося, осінь теж надовго не затримається (та й інших масштабних свят поки не передбачається), отже, скоро зима, а саме час викладати на прилавки хеллоуїнську атрибутику. Я днями була в Лімериці – там уже одягаються в костюми. На вулицях міста повно зомбі, вампірів та іншого нежиті. А будинки іноді зустрічаються такі ошатні, ніби там функціонує повноцінна хеллоуїнська крамниця. У спеціалізованих точках асортимент вражає (бюджетні аналоги можна знайти в деяких магазинах товарів для дому). Так, можна купити прості атрибути, окремі деталі образу або повноцінний костюм та різноманітний декор для дому. А які там механізовані фігури – спочатку здалося, що це переодягнені люди, настільки вони були реалістичними.

Залишити відповідь