В Ірландії існує низка соціальних програм, які діють у тому числі для українських біженців. Через кілька місяців життя в готелі я зайнялася пошуком житла. Як мені сказали в Intreo, я можу розраховувати на допомогу від держави, яка охоплює часткову вартість оренди. Але я маю знайти самостійно квартиру, господар якої погодиться на такий варіант – не кожному це підходить. До того ж знадобиться довідка про стабільний заробіток за 3 місяці, щоб орендодавець зміг переконатися у платоспроможності постояльця.
Також можна знайти сім’ю, що приймає (хостів), але для нас це відразу відпадає – іноді з родичами вжитися нелегко, а тут чужі люди.
Потім я натрапила на пост про те, як українці можуть отримати окреме житло без підтвердження доходів. І я вирішила спробувати та написала до низки організацій (адреси я залишу наприкінці статті). Я описала умови, в яких ми проживали на даний момент: 5 осіб в одній кімнаті, 2 окремі сім’ї, у кожній по дитині, причому діти різностатеві. Відповідь я отримала від двох із них. Перша запропонувала будинок у селищі в північній частині острова, в принципі варіант був непоганий, але занадто далеко від школи. Там були місцеві навчальні заклади, але мій син навчається у спеціалізованій школі та не хотілося б її міняти, тому довелося відмовитись. Представники другої організації написали, що працюють лише з тими, хто одержав розселення за програмою IPAS (Міжнародної служби захисту житла). Я відповіла, що саме вони нас і поселили, але тоді йшлося, що це на кілька тижнів. Вказала, де ми живемо в даний момент і через кілька днів вони зателефонували на ресепшн готелю та запропонували 2 будинки. Домовилися про зустріч та поїхали на перегляд. Ми зупинили свій вибір на другому – він був сучасніший. Два поверхи, на другому 4 спальні та ванна кімната, на першому – вітальня, простора кухня, оброблена деревом, ще один санвузол та підсобне приміщення, яке раніше використовувалося як магазин. На задньому дворі веранда, ділянка та сарай. За умовами угоди ми оплачуємо лише комуналку, орендна плата відсутня – уряд виплачує 800 євро домовласникам, які надали свою нерухомість українцям. Були деякі сумніви, бо тут орендоване житло дуже відрізняється від того, до чого ми звикли в Україні. У нас зазвичай це “в’їжджай і живи”, тобто все необхідне. У нашому будинку було 3 ліжка, вбудовані шафи, журнальний столик, камін, кухонний гарнітур, стіл та 6 стільців. Після підписання договору господиня привезла ще одне ліжко, диван та 3 крісла-мішки. Натомість була велика побутова техніка – холодильник, індукційна плита з електричною духовкою, пральна та сушильна машинки. Перед переїздом ми купили постільну білизну, рушники, набори посуду та кухонного начиння, чайник та мікрохвильову піч. Коли перебралися, придбали телевізор, пилосос та меблі. Відразу замовили паливо для опалювального котла та оформили вивіз сміття. Також на моє ім’я переклали послуги електропостачання. Оскільки у нас не було на той момент банківських карток, довелося внести на свій аккаунт до Electric Ireland 300 євро на депозит. Ми думали, що ці гроші підуть на оплату рахунків, але ні – ми зможемо отримати їх назад після розірвання контракту з постачальником електроенергії. Приємним бонусом було, що на рахунок мого облікового запису прийшло 3 бонуси по €200 від уряду Ірландії та €50 від Electric Ireland. Додатково із Intreo нам надіслали бланки заявки на компенсацію витрат на опалення, але ми не подавали.
Звичайно, будинок не дуже новий і кілька років був нежитловим, іноді тут щось ламається, але господиня завжди допомагає організувати візит сантехніка чи електрика. Мінуси в тому, що навряд чи запропонують щось у великому місті; в холодну пору року на стінах з’являється пліснява і доводиться їх регулярно обробляти; опалення обходиться недешево – за перші 3 тижні ми витратили палива на €300: €100 на тиждень, зате було дійсно тепло. Але ці недоліки тьмяніють у порівнянні з попередніми умовами проживання – можливість готувати різноманітні та улюблені страви, відсутність відеоспостереження на кожному кроці, особистий простір дорогого коштують.
Як і обіцяла, публікую список ресурсів та організацій, які допомагають із житлом:
- Peter McVerry : info@pmvtrust.ie – нам допомогли саме вони
- Nasc: info@nascireland.org
- IOM International Organization for Migration: iomdublin@iom.int
- red cross: migrationcrisis@redcross.ie, info@redcross.ie
- County council – це аналог нашої мерії, у кожному графстві є своє представництво. Можна написати на їхню електронну пошту або шукати на картах Google за запитом County council + назва графства.
- Irish refugee council: info@irishrefugeecouncil.ie – Інформаційна підтримка. Знають законодавство та права біженців, можуть написати в ipas від вашого імені.
Якщо Ви самостійно знайшли житло, але Вам важко оплачувати його, можна звернутися сюди:
