Подібні заголовки я регулярно бачу у новинах. І хочу трохи розповісти про те, з чим стикаюся я безпосередньо за рік життя на Смарагдовому острові. Зрозуміло, що всі розраховують на найкращі умови, ми теж думали, що нам на п’ятьох дадуть хоча б двокімнатну квартиру десь у Дубліні. Бо читали, що спочатку так і було, але столицю швидко заселили, тому ось вам однокімнатний номер у Балівоні. Ми чомусь забуваємо, що нам тут нічого не винні, але дають.
“Біженці, що рятуються від війни, скаржилися цього року на жахливі умови у їхньому житлі в Ірландії: нашестя мишей, вогкість, через яку їхні діти захворювали, чорна пліснява та опалення, яке включали лише на пару годин щодня.” – Такий текст мені зустрівся сьогодні.
Гризуни. Раніше коли ми жили в готельному номері, іноді доводилося зустрічати щурів. Причому в самому готелі ніякої несанкціонованої живності не було, зате на території баків для сміття вечорами часто збиралися представники цього виду фауни. І хоч адміністрація намагалася з цим боротися, через якийсь час все ставало як і раніше. Тому що причину усунути було неможливо. Сміття вивозять щопонеділка, викидають багато харчових відходів, а якщо контейнери повні (що до кінця тижня траплялося дуже часто), то пакети залишають просто поряд. У будь-якому випадку треба звертатися до керівництва, і неодноразово: такий уже ірландський менталітет – якщо щось можна відкласти на завтра, вони відкладуть. І так кожного дня.
Вогкість, і, отже, пліснява, виникають через особливості клімату. Зміною житла справі не допоможеш. Ми переїхали до будинку, уважно оглянули його двічі: на попередньому перегляді та за кілька тижнів безпосередньо перед підписанням договору оренди. На плісняву не було навіть натяку – тут якийсь час ніхто не жив. Вона з’явилася за місяць. А конденсат почав утворюватися в перший же вечір, особливо після вологого прибирання та приготування їжі. Взимку по вікнах прямі потоки стікають. Нещодавно прочитала одну хитрість від ірландської матусі – потрібно розставити на підвіконнях ємності із сіллю, яка вбере зайву вологу. Простий та недорогий спосіб, але ще не пробувала – зараз не особливо актуально. Можна придбати осушувачі повітря, але, кажуть, вони недостатньо потужні. Саму плісняву хтось прибирає оцтовим розчином, хтось купує спеціальну побутову хімію. Періодично необхідно повторювати обробку, бо можливі рецидиви. До речі, хочу відзначити, що ця проблема більш характерна для приміщень, що часто використовуються. У нас вона в основному локалізується в спальнях у дітей (розташованих діагонально, так що від сторони будинку не залежить), які більшу частину часу проводять у своїх кімнатах. Раніше ще вогнище було у ванній на другому поверсі, але потім там зламався проточний водонагрівач і тепер доводиться купатися внизу. І щоб ви думали? Пліснява перебралася на перший поверх слідом за нами, зате зверху зникла сама собою без жодної обробки.
Опалення. У нашому будинку встановлений котел, який працює на мазуті на обігрів та нагрів води. Перед переїздом домовласниця сказала, щоб ми відразу замовили масло і що 250 літрів нам вистачить на 2 місяці неекономного використання або на 3 місяці, якщо будемо економити. За нашими мірками ми заощаджували – включали на 8 годин на день, іноді лише на воду. Але через 18 днів виявили, що котел включений, а батареї холодні – паливо скінчилося. З’ясувалося, що тут заощадливі господарі опалюють лише 2 години на добу, марнотрати – доходять аж до 5. За вартістю виходить 300 євро за 250 л. Занадто марнотратно – витрачати таку суму за 1,5 тижні. Тому перейшли на 2 години вранці та 2 години ввечері. Але, як альтернатива, є камін – у холод дуже виручає. І допомагає просушити вітальню – там плісняви немає і не було. Якби ввели оплату за опалення, думаю, багато хто б погодився, що нормально у них топлять.
Харчування. Ще одна тема для обурення серед біженців. Наприклад, говорять про те, що їжа несвіжа, а платити за неї доводиться. Нагадаю, що оплата по суті стягується за проживання, оскільки відмова від харчування передбачає, що ви відмовляєтеся від наданого житла. Принаймні в описі виходить так, що назва тарифу не відповідає змісту. Щодо свіжості – у нашому готелі продукти завозили рано-вранці щодня, але все одно траплялися спалахи захворювань шлунково-кишкового тракту. За симптомами схоже на отруєння, але ротавірусна інфекція має таку ж симптоматику. А якщо врахувати, що в колективних житлах в інших країнах така ж ситуація (багато друзів та знайомих роз’їхалися хто куди: до Польщі, Чехії, Болгарії, Іспанії, Бельгії, Нідерландів тощо), то й природа, швидше за все, інфекційна . Причому люди постійно змушені контактувати один з одним, тому заражаються повторно. До речі, після переїзду до будинку про цю неприємність і думати забули.
