Якщо ви хоч трохи знайомі з Ірландією, хоч би по фото та відео, напевно звернули увагу на строкаті двері її будинків. Вони оживляють міські пейзажі та вносять нотки радості в найчастіше похмурі дні. Але піднімати настрій – не єдине їхнє призначення. Головне правило – відтінки дверей у будинках, розташованих по сусідству, повинні відрізнятися. Є кілька місцевих легенд, які пояснюють цю традицію. Розповім про найпоширеніші з них.
- Колір замінює номер будинку.
До появи нумерації ця різномастність виконувала функцію позначення адреси. При доставці пошти та іншої кореспонденції орієнтиром для листоноші служили назва вулиці та колір дверей: друга фіолетова, п’ята зелена.
- Кончина королеви Вікторії.
Ця легенда має дві версії, які починаються однаково: щоб вшанувати пам’ять покійної королеви, англійський уряд видав указ, який наказує перефарбувати двері на знак жалоби. Подальші події розгорталися таким чином: одна історія розповідає про те, що колір в указі не уточнювався, тож жителі не стали купувати фарбу спеціально для цієї мети, а скористалися тією, яка в них була. Другу кінцівку пов’язують із бунтарським духом ірландців: Британія вимагала пофарбувати вхід у чорний, але волелюбні громадяни Ірландії використовували будь-які відтінки, окрім необхідного, висловлюючи свій протест.
- Дружини вирішили провчити чоловіків.
У всьому світі відоме кохання місцевих чоловіків до питних закладів. Найчастіше вони засиджуються в улюбленому пабі допізна, а дружинам доводиться чекати повернення чоловіка. Практикувалась у них така алкотрадиція – зустрівшись з друзями, кожен по черзі купує випивку для всієї компанії і доки кожен не виконає свій обов’язок перед приятелями, додому не можна. А ці компанії іноді бувають численні. З особистого досвіду бачу таке: припустимо, паб закривається о першій годині, але це зовсім не означає, що всі відразу розійдуться. Є право зробити останнє замовлення (причому кількість порцій не обмежується лімітами) і затриматися, доки келих не спорожніє. Так от, раз чоловік повернувся пізніше обіцяного, другий – жінці це набридло, вона взяла фарбу та змінила відтінок дверей. Вирушаючи на посиденьки, чоловік вийшов через червоні двері, повернувся – а на їх місці жовті. Ось і тиняється він вулицями напідпитку, шукає свої втрачені червоні двері.
