Хочу поділитися, чим закінчилася ця історія з ганком. Так буде справедливо.
Минуло 3 дні, тесляр повернувся. Підійшов, оглянув ще раз фронт робіт, почухав задумливо потилицю. Хотіла вийти розпитати його про подальшу долю сходинки, але мене відвернув дзвінок у двері, коли через 5 хвилин я повернулася, його вже не було. Як не було і будь-яких змін.
Наступного дня він приїхав знову, цього разу разом із господарем. Щось там пошуміли хвилин 10, поїхали. Вийшла, подивилася і в мене стався напад істеричного сміху: вони просто розібрали ці сходи. Повністю.
Але через півгодини ми побачили вже знайомий фургон знову. А потім звідти матеріалізувалися майстри, металеві перила, сходи та зварювальний апарат. Тобто вони вирішили не чекати, коли наступна сходинка стане жертвою часу, а поміняти все повністю на якісну та довговічнішу конструкцію. Зізнатись, ми були здивовані – за період життя тут звикли, що послуги виконуються якось поверхнево, головне, щоб було швидко. Тепер зручніше, виглядає сучасніше і абсолютно немає шансів послизнутися – цей момент я особливо оцінила, коли настали заморозки і вся веранда перетворилася на суцільний каток.
Не знаю, можливо, нам дуже пощастило з ленд-леді – дуже чуйна людина, завжди готова допомогти, якщо це в її силах. За умовами контракту ми не можемо вирішувати подібні питання самостійно, лише звертатися до неї. Тому дуже вдячні за те, що вона завжди намагається, щоб проблема була ліквідована оперативно та у кращому вигляді.
Мораль – не варто робити поспішних висновків. Колись і я цьому навчуся, а поки що імпульсивність – наше все.
